Datasets:

HPLT
/

ua-gec

Dataset card Data Studio Files Files and versions Community

Split (1)

train · 1.56k rows

Subsets and Splits

No community queries yet

The top public SQL queries from the community will appear here once available.

id stringlengths 4 4	source stringlengths 69 1.45k	target stringlengths 69 1.45k
0363	- Додому, на пільгу. - Чому ж ти тут сидиш? - Та так... прихворів... Нема сил їхати. - Що ж в тебе болить? - Весь болію. - Гм... от напасть! В людей свято, а ти хворієш! Та ти б у село або на постійне їхав, а що так сидіти! Козак підняв голову і обвів втомленими хворими очима Максима, його дружину, коня. - Ви оце із церкви? - спитав він. - Із церкви. - А мене свято в дорозі застало. Не привів бог доїхати. Зараз би сісти та їхати, а сил нема... Ви би, православні, дали мені, проїзжому, свяченої пасочки[71] розговіться! - Пасочки? - спитав Торчаков. - Воно можна, нічого... Постій, зараз... Максим швидко пошарив у себе в карманах, поглянув на дружину і сказав: - Нема в мене ножика, відрізати нема чим. А ламати-то - не рука, всю паску зіпсуєш. От задача! Пошукай-но, чи нема в тебе ножика?	— Додому, на пільгу. — Чому ж ти тут сидиш? — Та так... прихворів... Нема сил їхати. — Що ж в тебе болить? — Весь болію. — Гм... от напасть! У людей свято, а ти хворієш! Та ти б у село або на постійне їхав, а чого так сидіти! Козак підняв голову і обвів втомленими хворими очима Максима, його дружину, коня. — Ви оце із церкви? — спитав він. — Із церкви. — А мене свято в дорозі застало. Не привів бог доїхати. Зараз би сісти та їхати, а сил нема... Ви би, православні, дали мені, проїзжому, свяченої пасочки [71], розговіться! — Пасочки? — спитав Торчаков. — Воно можна, нічого... Постій, зараз... Максим швидко пошарив у себе в карманах, поглянув на дружину і сказав: — Нема в мене ножика, відрізати нема чим. А ламати-то — не рука, всю паску зіпсуєш. От задача! Пошукай-но, чи нема в тебе ножика?
0364	Я винайняв воза тієї ночі та почав продаж гірких настоянок на Мейн Стрит. Фішер Гілл було низинним, малярійним містечком; і складний гіпотетичний пневмо кардіальний протискорбутний тонік був саме тим, що, як я виявив, юрбі було потрібно. Гіркі настоянки почали розлітатися як солодкі хлібці на вегетаріанській вечері. Я продав дві дюжини по п'ятдесят центів за кожний, коли відчув як хтось тягне за фалду мого пальта. Я знав, що це значить, тому я сліз <з возу> і вклав п'ятидоларову банкноту у долоню чоловіка із срібною німецькою зіркою на лацкані. - Констебле, - сказав я. - Це чудова ніч. - Чи є у вас міська ліцензія, - він спитав, - на продаж цієї нелегальної речовини, яку ви улесливо називаєте ліками?	Я винайняв воза тієї ночі та почав продаж гірких настоянок на Мейн-стріт. Фішер-Гілл було низинним, малярійним містечком; і складний гіпотетичний пневмокардіальний протискорбутний тонік був саме тим, чого, як я виявив, юрбі було потрібно. Гіркі настоянки почали розлітатися, як солодкі хлібці на вегетаріанській вечері. Я продав дві дюжини по п'ятдесят центів за кожний, коли відчув, як хтось тягне за фалду мого пальта. Я знав, що це значить, тому я зліз із воза і вклав п'ятидоларову банкноту у долоню чоловіка із срібною німецькою зіркою на лацкані. — Констеблю, — сказав я. — Це чудова ніч. — Чи є у вас міська ліцензія, — він спитав, — на продаж цієї нелегальної речовини, яку ви улесливо називаєте ліками?
0365	Рама широко розкрилася, та замість ночної свіжости й аромату лип до кімнати увірвався запах погреба. Небіжчиця стала на підвіконня. Римський ясно бачив плями тління на її грудях. І в цю мить радісний неочікуваний крик півня донісся з саду, з тої низької будівлі за тиром, де утримувались птахи, що брали участь у програмах. Горланний дресирований півень сурмів, розповідаючи, що до Москви зі сходу насувається схід сонця. Дика злість спотворила лице дівиці, вона викинула хрипле лайливе слово, а Варенуха коло дверей скрикнув і звалився з повітря на підлогу. Крик півня повторився, дівиця дзвенькнула зубами та її руде волосся стало стирчати. Із третім криком півня вона повернулась та вилетіла геть. Слідом за нею, підскочивши та випроставшися поземно у повітрі, нагадуючи купідона-літуна, виплив повільно у вікно через письмовий стіл Варенуха. Сідийнемов сніг, без жодної чорної волосини старець, який ще нещодавно був Римським, підбіг до дверей, відстібнув ґудзика, відчинив двері та побіг темним коридором. На повороті до сходів він, стогнучи од страху, намацав вимикач, і сходи освітилися. На східцях старець тремтячи впав, бо йому здалося, що на нього зверху м'яко звалився Варенуха.	Рама широко розкрилася, та замість нічної свіжости й аромату лип до кімнати увірвався запах погреба. Небіжчиця стала на підвіконня. Римський ясно бачив плями тління на її грудях. І в цю мить радісний неочікуваний крик півня донісся з саду, з тої низької будівлі за тиром, де утримували птахів, які брали участь у програмах. Горланний дресирований півень сурмів, розповідаючи, що до Москви зі сходу насувається схід сонця. Дика злість спотворила лице дівиці, вона викинула хрипле лайливе слово, а Варенуха коло дверей скрикнув і звалився з повітря на підлогу. Крик півня повторився, дівиця дзенькнула зубами та її руде волосся стало стирчати. Із третім криком півня вона повернулась і вилетіла геть. Слідом за нею, підскочивши та випроставшись поземно у повітрі, нагадуючи купідона-літуна, виплив повільно у вікно через письмовий стіл Варенуха. Сідий,немов сніг, без жодної чорної волосини старець, який ще нещодавно був Римським, підбіг до дверей, відстебнув ґудзика, відчинив двері та побіг темним коридором. На повороті до сходів він, стогнучи од страху, намацав вимикач, і сходи освітилися. На східцях старець тремтячи впав, бо йому здалося, що на нього зверху м'яко звалився Варенуха.
0366	Друзі, вже зовсім скоро відбудеться фінал Всеукраїнської акції Серце до серця у цю суботу, 4 травня, розпочнеться збір коштів по місту на кардіологічне обладнання в дитячі лікарні. Ми потребуємо волонтерів! Так, так, не втрачай цю прекрасну нагоду: ■ бути причетним до всеукраїнської акції, яка відбувається вже чотирнадцятий рік поспіль і має таку благородну мету - дати другий шанс діткам із вадами серця; ■ отримати величезне задоволення від  того, що саме ти робиш цей світ краще; ■ зустріти однодумців, людей, для яких  допомога іншим - це один зі способів заявити про себе; ■ отримати цінний досвід волонтерства у такому комфортному середовищі дружньої волонтерської сімї ■ побачити, що творити добро - легко й просто; Ось тут відповіді на найпопулярніші запитання😉 Що від тебе потрібно? Великий етузіазм та бажання допомагати! Куди приходити? Збір волонтерів відбудеться при вході до філармонії.	Друзі, вже зовсім скоро відбудеться фінал Всеукраїнської акції "Серце до серця". у цю суботу, 4 травня, розпочнеться збір коштів по місту на кардіологічне обладнання в дитячі лікарні. Ми потребуємо волонтерів! Так, так, не втрачай цієї прекрасної нагоди: ■ бути причетним до всеукраїнської акції, яка відбувається вже чотирнадцятий рік поспіль і має таку благородну мету — дати другий шанс діткам із вадами серця; ■ отримати величезне задоволення від того, що саме ти робиш цей світ краще; ■ зустріти однодумців, людей, для яких допомога іншим — це один зі способів заявити про себе; ■ отримати цінний досвід волонтерства у такому комфортному середовищі дружньої волонтерської сім'ї ■ побачити, що творити добро — легко й просто; Ось тут відповіді на найпопулярніші запитання😉 Що від тебе потрібно? Великий ентузіазм та бажання допомагати! Куди приходити? Збір волонтерів відбудеться біля входу до філармонії.
0367	Я цього не знаю“. ”Але міг би знати”, — зауважив добродій. ”Це не моя справа, — відповів Скрудж. — Людині достатньо розумітися на своїх справах, а не втручатися у справи інших. Своїми й зайнятий постійно. На все вам добре, панове!“ Чітко бачачи, що переконувати його далі не має жодного сенсу, добродії відступилися. Скрудж повернувся до своїх занять із ліпшою про себе думкою, та в значно легковажнішому гуморі, ніж він бував зазвичай. Тим часом імла та темрява стали такими густими, що люди забігали зі смолоскипами, виставляючи їх перед запряженими кіньми, вказуючи їм шлях. Старовинна дзвіниця, чий пошарпаний старий дзвін завше дурнувато витріщався на Скруджа зі свого готичного вікна, став невидимим, і відбивав години та чверті серед хмар, розходячись тремтінням, так, наче зуби його скреготали в його замерзлій голові.	"Я цього не знаю". "Але міг би знати", — зауважив добродій. ”Це не моя справа, — відповів Скрудж. — Людині достатньо розумітися на своїх справах, а не втручатися у справи інших. Своїми й зайнятий постійно. На все вам добре, панове!“ Чітко бачачи, що переконувати його далі не має жодного сенсу, добродії відступилися. Скрудж повернувся до своїх занять із ліпшою про себе думкою та в значно легковажнішому гуморі, ніж він бував зазвичай. Тим часом імла та темрява стали такими густими, що люди забігали зі смолоскипами, виставляючи їх перед запряженими кіньми, вказуючи їм шлях. Старовинна дзвіниця, чий пошарпаний старий дзвін завше дурнувато витріщався на Скруджа зі свого готичного вікна, стала невидимою і відбивала години та чверті серед хмар, розходячись тремтінням так, наче зуби його скреготали в його замерзлій голові.
0368	- Я скажу вам, хто це, - сказав пан мер, сидячи в ліжку. - Це детектив, найнятий Державним медичним товариством. Він стежив за вами у п'ятьох країнах. Він прийшов до мене вчора, і ми розробили цю схему, щоб вас впіймати. Я думаю, ви більше не будете лікувати усі ці органи, пане Факір. Як ви сказали, воно називається, те, що у мене? - мер сміявся. - Складений - ну, у будь-якому разі, це не було розм'якшення головного мозку, я думаю. - Детективе, - сказав я. - Правильно, - сказав Біддль. - Я повинен доправити вас до шерифа . Джефф Пітерс як персональний магніт, Біддль - Побачимо, як ви це зробите, - сказав я і схопив Біддля за горло і перевірив його наполовину через вікно, але він витягнув пістолет і приставив його до мого підборіддя, і я завмер. Потім він вдягнув на мене наручники і витягнув гроші з мого гаманця.	— Я скажу вам, хто це, — сказав пан мер, сидячи в ліжку. — Це детектив, найнятий Державним медичним товариством. Він стежив за вами у п'ятьох країнах. Він прийшов до мене вчора, і ми розробили цю схему, щоб вас упіймати. Я думаю, ви більше не будете лікувати всі ці органи, пане Факір. Як ви сказали, воно називається, те, що у мене? — мер сміявся. — Складений — ну, у будь-якому разі, це не було розм'якшення головного мозку, я думаю. — Детективе, — сказав я. — Правильно, — сказав Біддль. — Я повинен доправити вас до шерифа. Джефф Пітерс як персональний магніт, Біддль — Побачимо, як ви це зробите, — сказав я і схопив Біддля за горло і перевірив його наполовину через вікно, але він витягнув пістолет і приставив його до мого підборіддя, тож я завмер. Потім він вдягнув на мене наручники і витягнув гроші з мого гаманця.
0369	Про сміття Для жителів ЮК сортування – це буденна справа. У нашому районі майже біля кожного будинку буде фіолетовий бак, куди можна містити різні види відходів. Для усього іншого – окремий бак, який ховають у сарайчик із засувом(зліва на першому фото), щоб не спокушати місцеву фауну: вночі бігають лисиці і вони дуже люблять шаритись по таким бакам. Проте не усі однаково старанно сортують, як хотілось би: є статистика різних районів (боро, borough) Лондону (які мають своє управління і бюджет), так от статистика каже, що рейт сортування – від 20 до 50% (наскільки я зрозуміла, ураховується відношення загальної кількості жителів району (або к-сті квартир) до маси відходів які вони сортують). Тому є куди рости.	Про сміття Для жителів ЮК сортування — це буденна справа. У нашому районі майже біля кожного будинку буде фіолетовий бак, куди можна містити різні види відходів. Для усього іншого — окремий бак, який ховають у сарайчик із засувом (зліва на першому фото), щоб не спокушати місцеву фауну: вночі бігають лисиці і вони дуже люблять "шаритись" по таких баках. Проте не всі однаково старанно сортують, як хотілось би: є статистика різних районів (боро, borough) Лондону (які мають своє управління і бюджет), так-от статистика каже, що рейт сортування — від 20 до 50% (наскільки я зрозуміла, враховується відношення загальної кількості жителів району (або к-сті квартир) до маси відходів, які вони сортують). Тому є куди рости.
0376	Вриваються бандити в дім. Хапають матір з батьком, кидають на землю. Ті кличуть на допомогу. На крик забігають сини. Головний бандит: "Оце ви негідники! Дітей навіщо в це вплутувати?!"	Вриваються бандити в дім. Хапають матір із батьком, кидають на землю. Ті кличуть на допомогу. На крик забігають сини. Головний бандит: "Оце ви негідники! Дітей навіщо в це вплутувати?!"
0377	Самокатчики та гіроскутерісти ше гірші за велосипедистів. Бо слабоуміє і отвага на марше, а видно на дорозі набагато гірше. Одного такого постійно бачив, на самокаті проти руху на пристойній швидкості пер. Вже пару місяців не видно. Їх, власне, не жаль, Дарвін одобряє. На превеликий жаль, у нас совок ніяк не здохне і водій, у якого такі, зі своєї вини, на капоті покатаються, присяде. Бо, однаково, винен водій. Бо у нього, буржуя клятого, автівка.	Самокатчики та гіроскутеристи ще гірші за велосипедистів. Бо слабоуміє й отвага на марше, а видно на дорозі набагато гірше. Одного такого постійно бачив, на самокаті проти руху на пристойній швидкості пер. Уже пару місяців не видно. Їх, власне, не жаль, Дарвін одобряє. На превеликий жаль, у нас совок ніяк не здохне, і водій, у якого такі, зі своєї вини, на капоті покатаються, присяде. Бо однаково винен водій. Бо у нього, буржуя клятого, автівка.
0378	"Люба, люба!" сказала Сью, кладучи своє змучене обличчя на подушку, "подумай про мене, якщо ти не хочеш думати про себе. Що я буду робити?" Але Джонсі не відповів. Найбільш одинокою у всьому світі є душа, коли вона готується до містичної, далекої подорожі. Фантазія здавалося захоплює її все сильніше, в той час один за одним зв'язки, що прив'язували її до дружби і Землі втрачалися. День закінчувався і навіть через сутінки вони могли бачити як одинокий листок плюща чіпляється стеблом до стіни. І тоді, з приходом ночі північний вітер знову слабшав, поки дощ досі періщив по вікнах і стікав з низьких Голландських дашків.	"Люба, люба! — сказала Сью, кладучи своє змучене обличчя на подушку, — подумай про мене, якщо ти не хочеш думати про себе. Що я буду робити?" Але Джонсі не відповіла. Найбільш одинокою у всьому світі є душа, коли вона готується до містичної, далекої подорожі. Фантазія, здавалося, захоплює її все сильніше, в той час один за одним зв'язки, які прив'язували її до дружби і Землі, втрачалися. День закінчувався, і навіть через сутінки вони могли бачити, як одинокий листок плюща чіпляється стеблом до стіни. І тоді, з приходом ночі північний вітер знову слабшав, поки дощ періщив по вікнах і стікав з низьких голландських дашків.
0381	«Виконуйте свої обов‘язки зараз,офіцере», сказав мер, шкірячись зовсім не як хвора людина. «Містер Біддл кладе свою руку на міою руку.» «Ви заарештовані, докторе Во-Ху, прізвисько Пітер», каже він, «за практикування медицини не маючи державної сертифікації .» «Хто ви такий?» я спитав у нього. «Я відповім тобі хто він такий», каже містер мер сидячи на ліжку. «Він, детектив, зо працює на Державне Медичне Товариство. Він переслідував вас у 5 країнах. Він прийшов до мене вчора і ми вигадали план, щоби спіймати вас. Я сподіваюсь ви більш не будете лікувати у цій частині світу, містере Факір. Що ви там казали у мене?» доктор засміявся, «щось складне, але як ви бчите на мій мозок це не вплинуло»	«Виконуйте свої обов‘язки зараз, офіцере», — сказав мер, шкірячись зовсім не як хвора людина. Містер Біддл кладе свою руку на мою руку. «Ви заарештовані, докторе Во-Ху на прізвисько Пітер, — каже він, — за практикування медицини не маючи державної сертифікації». «Хто ви такий?» — я спитав у нього. «Я відповім тобі, хто він такий, — каже містер мер, сидячи на ліжку. — Він, детектив, який працює на Державне медичне товариство. Він переслідував вас у 5 країнах. Він прийшов до мене вчора, і ми вигадали план, щоби спіймати вас. Я сподіваюсь, ви більш не будете лікуватимете у цій частині світу, містере Факір. Що ви там казали, у мене? — доктор засміявся, — щось складне, але, як ви бачите, на мій мозок це не вплинуло».
0383	Мінімум раз в тиждень у мене відбувається розмова на одну і ту ж тематику: "Пропагандиські технології рашки та небезпека рашиського контенту". Кожен раз переповідаю інтерв'ю такого собі агента КДБ, що дременув з совка. Певно потрібно поширити, бо актуально. Вибачте за фіноординський діалект але це інтерв'ю перекладено виключно ним.	Мінімум раз на тиждень у мене відбувається розмова на одну і ту ж тематику: "Пропагандиські технології рашки та небезпека рашистського контенту". Кожен раз переповідаю інтерв'ю такого собі агента КДБ, що дременув зі совка. Певно потрібно поширити, бо актуально. Вибачте за фіноординський діалект, але це інтерв'ю перекладав виключно ним.
0386	Будь ласка, не смітіть ніколи. І прибирайте - принаймні за собою. Цифри статистики сміття на українських полігонах і просто в природі жахають. Нашого ж із вами сміття. У суботу прибирали в Парку партизанської слави. Компанії Big4 об'єдналися, щоб разом зробити добру справу. Дякую всім, хто долучився! Було круто :) А в неділю їхала електричкою Київ-Фастів-Київ - і серце криваво стискалося від кількості сміття за вікном... При залізничній колії на станціях і просто в лісосмугах. У ямах, над озерами, серед прекрасних соснових насаджень і абсотютновсюди, де ступає нога людини. Це виглядає страшно і гидко. Ми безжурно перетворюємо простір на суцільний смітник. І скоро втопимося у цьому смітті. Чи просто почнемо не викидати сміття де завгодно і сортувати відходи	Будь ласка, не смітіть ніколи. І прибирайте — принаймні за собою. Цифри статистики сміття на українських полігонах і просто в природі жахають. Нашого ж із вами сміття. У суботу прибирали в Парку партизанської слави. Компанії Big4 об'єдналися, щоб разом зробити добру справу. Дякую всім, хто долучився! Було круто :) А в неділю їхала електричкою Київ-Фастів-Київ — і серце криваво стискалося від кількості сміття за вікном... Біля залізничної колії на станціях і просто в лісосмугах. У ямах, над озерами, серед прекрасних соснових насаджень і абсолютновсюди, де ступає нога людини. Це виглядає страшно і гидко. Ми безжурно перетворюємо простір на суцільний смітник. І скоро втопимося в цьому смітті. Чи просто почнемо не викидати сміття де завгодно і сортувати відходи.
0388	Ви досить добре справились з Вестом, хіба ні?- запитав поліцейський. Ти правий! Я сподіваюсь Джиммі справився добре щ половиною. Він був шахраєм, однак і хорошим товаришем. Я мав змагатися з найгострішими розумами, які прагнуть забрати мою купу. Чоловік потрапив в неприжмності Нью-Йорку. Це змусило Веста порізати себе бритвою. Полісмен покрутив своєю дубиною і ступив крок чи два. Я буду в дорозі. Сподіваюсь, з вашим другом буде все впорядку, коли він приїде.Збираєтесь назначити точний час для нього? Я повинен сказати ні! відповів інший. Я дам йому щонайменше пів години. Якщо Джиммі живе на Землі, він прибуде вчасно. Бувайте, офіцер.	"Ви досить добре справились з Вестом, хіба ні?" — запитав поліцейський. "Ти правий! Я сподіваюсь, Джиммі справився добре з половиною. Він був шахраєм, однак і хорошим товаришем. Я мав змагатися з найгострішими розумами, які прагнуть забрати мою купу. Чоловік потрапив у неприємності в Нью-Йорку. Це змусило Веста порізати себе бритвою". Полісмен покрутив своїм дубцем і ступив крок чи два. "Я буду в дорозі. Сподіваюсь, із вашим другом буде все впорядку, коли він приїде. Збираєтесь назначити точний час для нього?" "Я повинен сказати ні! — відповів інший. — Я дам йому щонайменше пів години. Якщо Джиммі живе на Землі, він прибуде вчасно. Бувайте, офіцере".
0389	- Я високий, з чорної бородою й ненавиджу публічність. Я не маю взагалі грошей, не люблю вівсянку, а єдине прагнення мого життя - померти в достатку. Ставлення до гинших моє холодне й безсердечне. Я не піклуюсь про моїх колег, а також я ще не дав жодної копійки жебраку чи на милостиню. - Що ж, мій любий лікарю, се справжній опис мене, людини, за якою полював той детектив. Ви, знайомі зі нещодавнім дієписом злочинів у Нью-Йорку, повинні передбачити наслідок. Коли я пообіцяв вам показати вашому надзвичайному зору того, хто переслідував мене, ви були засміялись з мене, бо сказали, що слідці й вбивці ніколи не зустрічаються їдне з одним в Нью-Йорку. Я ж вам показав, що се таки можливо.	— Я високий, з чорною бородою й ненавиджу публічність. Я не маю взагалі грошей, не люблю вівсянку, а єдине прагнення мого життя —померти в достатку. Ставлення до інших — холодне й безсердечне. Я не піклуюсь про моїх колег, а також я ще не дав жодної копійки жебраку чи на милостиню. — Що ж, мій любий лікарю, се справжній опис мене, людини, за якою полював той детектив. Ви, знайомі зі нещодавнім дієписом злочинів у Нью-Йорку, повинні передбачити наслідок. Коли я пообіцяв вам показати вашому надзвичайному зору того, хто переслідував мене, ви були засміялись з мене, бо сказали, що слідці й убивці ніколи не зустрічаються одне з одним в Нью-Йорку. Я ж вам показав, що се таки можливо.
0390	Сьогодні ми їхали в метро, в таких синеньких вагонах, з білими смужками на боках. Їхали в них, їхали, їхали-їхали і приїхали на станцію метро "Либідська". І тут. З репродукторів! Нам кажуть: "Поїзд далі не їде. Прохання звільнити вагони!" Ми, звичайно, так і зробили. Прокинулися. Встали. Вийшли всі ... Одним словом, звільнили вагони! І вони покотилися далі собі, тепер вільні. І вже, напевно, пасуться де-небудь собі потихеньку на зелених трав'яних галявинах, разом з іншими звільненими вагонами, або вагонами, що були народжені вже вільними. Можливо, навіть у Новій Зеландії!	Сьогодні ми їхали в метро, в таких синеньких вагонах, з білими смужками на боках. Їхали в них, їхали, їхали-їхали і приїхали на станцію метро "Либідська". І тут. З репродукторів! Нам кажуть: "Поїзд далі не їде. Прохання звільнити вагони!" Ми, звичайно, так і зробили. Прокинулися. Встали. Вийшли всі... Одним словом, звільнили вагони! І вони покотилися далі собі, тепер вільні. І вже, напевно, пасуться де-небудь собі потихеньку на зелених трав'яних галявинах, разом з іншими звільненими вагонами, або вагонами, що вже вільними народилися. Можливо, навіть у Новій Зеландії!
0391	Ця людина очолила країну в темні часи. Війна з набагато сильнішим сусідом, перші поразки, рятування військ з оточення. Економічна криза, як наслідок війни. Суспільство, яке хотіло змін, але не хотіло змінюватись. Европа відмовчувалась, Америка підтримувала словом, але не ділом. Зрадники у власній партії, що вимагали миру будь-якою ціною. Будь-якою. Як ви вже зрозуміли, мова про перші місяці правління Вінстона Черчилля, якого майстерно зіграв Гері Олдмен у фільмі «Темні часи». Фільм зараз іде в прокаті та рекомендується до перегляду.	Ця людина очолила країну в темні часи. Війна з набагато сильнішим сусідом, перші поразки, рятування військ з оточення. Економічна криза як наслідок війни. Суспільство, яке хотіло змін, але не хотіло змінюватись. Європа мовчала, Америка підтримувала словом, але не ділом. Зрадники у власній партії, що вимагали миру будь-якою ціною. Будь-якою. Як ви вже зрозуміли, мова про перші місяці правління Вінстона Черчилля, якого майстерно зіграв Гері Олдмен у фільмі «Темні часи». Фільм зараз іде в прокаті. та рекомендується до перегляду.
0392	На що Фагот ображений викрикнув: - Та що ви, що ви! - і кіт від образи мявкнув. - Я беру цю пару, місце, - сказалв брюнетка із гордістю, обираючи і другу туфлю. Старі туфлі брюнетки були викинуті за фіранку, і туди ж направилась і сама вона у супроводі рудої дівчини і Фагота, який ніс на вішачках декілька модельних суконь. Кіт метушився, допомагав і для більшої важливості повісив собі на шию сантиметр. Через хвилину з-за фіранки вийшла брюнетка в такій сукні, що по всьому партері пролуло зітхання. Хоробра жінка, яка дивовижно покращала, зупинилася біля зеркала, повела оголеними плечима, торкнулася волосся на потилиці і вигнулвся, намагаючись зазирнути собі за спину. -Фірма просить вас прийняти це на згадку, - сказав Фагот і подав брюнетці відчинений футляр із флаконом. -Мерсі,- пихато відповіла брюнетка і пішла по трапу в партері . Поки вона йшла, глядачі підскакували, торкаючись футляру.	На що Фагот ображений викрикнув: — Та що ви, що ви! — і кіт від образи мявкнув. — Я беру цю пару, місце, — сказала брюнетка із гордістю, обираючи і другу туфлю. Старі туфлі брюнетки були викинуті за фіранку, і туди ж направилась і сама вона у супроводі рудої дівчини і Фагота, який ніс на вішачках декілька модельних суконь. Кіт метушився, допомагав і для більшої важливості повісив собі на шию сантиметр. За хвилину з-за фіранки вийшла брюнетка в такій сукні, що по всьому партері прогуло зітхання. Хоробра жінка, яка дивовижно покращала, зупинилася біля дзеркала, повела оголеними плечима, торкнулася волосся на потилиці і вигнулася, намагаючись зазирнути собі за спину. — Фірма просить вас прийняти це на згадку, — сказав Фагот і подав брюнетці відчинений футляр із флаконом. — Мерсі, — пихато відповіла брюнетка і пішла по трапу в партері. Поки вона йшла, глядачі підскакували, торкаючись футляра.
0395	- Помилуй Господи, він же підписався! Отже, він був попереду? Був? - Ні, не був. - Як він міг розписатися, якщо не був? - Не знаю. - Хто ж знає? Ти гав ловиш там попереду? Пригадай-но, можливо, заходив якийсь незнайомець! Подумай! - Ні, ваша світлість, незнайомців не було. Чиновники наші були, до її світлості баронеса приїжджала, отці з хрестами приходили, а більше не було нікого... - Що ж він невидимим підписався, чи як? - Не знаю, проте жодного Федюкова не було. Це я навіть перед іконою.. - Дивно! Не зрозуміло! Неймовірно! - задумавсяя Навагин. - Це навіть смішно. Людина ставить підпис вже тринадцять років і ти не можеш впізнати хто він. Можливо, це циясь затія? Можливо, який-небудь чиновник разом із своїм прізвищем підписується, заради жарту і цього Федюкова?	- Помилуй, Господи, він же підписався! Отже, він був попереду? Був? - Ні, не був. - Як він міг розписатися, якщо не був? - Не знаю. - Хто ж знає? Ти ґав ловиш там попереду? Пригадай-но, можливо, заходив якийсь незнайомець! Подумай! - Ні, ваша світлосте, незнайомців не було. Чиновники наші були, до її світлості баронеса приїжджала, отці з хрестами приходили, а більше не було нікого... - Що ж він невидимим підписався чи як? - Не знаю, проте жодного Федюкова не було. Це я навіть перед іконою.. - Дивно! Не зрозуміло! Неймовірно! — задумався Навагин. — Це навіть смішно. Людина ставить підпис уже тринадцять років і ти не можеш впізнати, хто він. Можливо, це чиясь затія? Можливо, який-небудь чиновник разом із своїм прізвищем підписується, заради жарту і цього Федюкова?
0397	Джефф Пітерс як Персональний Магніт, Біддл "Зроби це", кажу я, і беру Біддла за горло та майже викидую його із вікна, однак він витягує зброю і приставляє до мого підборіддя, і я стою непорушно. Потім він одягає мені наручники, і витягує гроші з моєї кишені. "Я підтверджую," каже він, "що це ті самі банкноти, що ти і я позначили, пане суддя Банкс. Я поверну їх шерифу, коли ми повернемось до офісу, і він наш надішле вам повідомлення про отримання. Вони повинні бути використані як доказ у цій справі". "Гаразд, містере Біддл", каже мер. "А зараз, доку Вак-ху"він продовжує" чому б тоді не продемонструвати? Чи можеш ти відкоркувати свій магнетизм зубами та зробити фокус-покус, щоб зняти наручники?"	Джефф Пітерс як персональний магніт, Бідл. "Зроби це", — кажу я, і беру Бідла за горло та майже викидаю його із вікна, однак він витягує зброю і приставляє до мого підборіддя, і я стою непорушно. Потім він одягає мені наручники і витягує гроші з моєї кишені. "Я підтверджую, — каже він, — що це ті самі банкноти, що ти і я позначили, пане судде Банксе. Я поверну їх шерифу, коли ми повернемось до офісу, і він надішле вам повідомлення про отримання. Вони повинні бути використані як доказ у цій справі". "Гаразд, містере Бідле", — каже мер. — А зараз, доку Вак-ху, — він продовжує, — чому б тоді не продемонструвати? Чи можеш ти відкоркувати свій магнетизм зубами та зробити фокус-покус, щоб зняти наручники?"
0398	На спотвореному обличчі Крисобоя не було ні втоми, ані незадоволення, і здавалось, що велетень кентуріон сповнений сил ходить так весь день, всю ніч і ще день, - словом, стільки, скільки буде потрібно. Все так само ходить, поклавши руки на важкий з мідними бляхами пояс, све так же суворосуваоро поглядаючи то на стовпи зі страченими, то на солдатів у ланцюгах, все так же байдуже відкидаючи носком волохатого чобота вибілені часом людські кістки чи дрібний кремінь, що потрапляють йому під ноги. Та людина в капюшоні розмістилась неподалік стовпів на трьохногіф табуретці і сиділа в благодушній нерухомості, зрідка, проте, від нудьги прутиком розколупуючи пісок. Те, що було сказано про те, що за ланцюгом легіонерів не було жодної людини, не зовсім правильно. Одна-то людина була, але просто не всі її бачили. вона розмістилася не на тому боці, де був відкритий підйом на гору і з якого було найбільш зручно бачити страту, а в північному боці, там, де пагорб був не пологий та доступний, а нерівний, де були і провалля, і щілини, там, де, вчепившись у щілині за прокляту небом безводну землю, намагалось жити хворе фігове деревце.	На спотвореному обличчі Крисобоя не було ні втоми, ані незадоволення, і здавалось, що велетень кентуріон сповнений сил ходить так весь день, всю ніч і ще день, — словом, стільки, скільки буде потрібно. Все так само ходить, поклавши руки на важкий з мідними бляхами пояс, все так же суворо поглядаючи то на стовпи зі страченими, то на солдатів у ланцюгах, усе так же байдуже відкидаючи носком волохатого чобота вибілені часом людські кістки чи дрібний кремінь, що потрапляють йому під ноги. Та людина в капюшоні розмістилась неподалік стовпів на триногій табуретці і сиділа в благодушній нерухомості, зрідка, проте, від нудьги прутиком розколупуючи пісок. Те, що було сказано про те, що за ланцюгом легіонерів не було жодної людини, не зовсім правильно. Одна-то людина була, але просто не всі її бачили. Вона розмістилася не на тому боці, де був відкритий підйом на гору і з якого було найзручніше бачити страту, а в північному боці, там, де пагорб був не пологий та доступний, а нерівний, де були і провалля, і щілини, там, де, вчепившись у щілині за прокляту небом безводну землю, намагалось жити хворе фігове деревце.
0399	Якийсь час тому відкрив для себе дивовижну рок-оперу "Біла ворона" у виконанні театру Франка в Києві (https://www.youtube.com/watch?v=JqB2keqVArk). Потім я в них відкрив для себе ще один мюзикл Рибчинського (http://ft.org.ua/ua/performance/edit-piaf--zhittya-v-kredit), але не про те мова А мова про те, що цю рок-оперу поставили ще в кількох театрах України. Зокрема, про постановку в Рівному я чув дуже схвальні відгуки. Найближчим часом мені потрапити на цю виставу вживу не світить. Але завтра ввечері Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр показує цю виставу на своєму Youtube-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=_qqMmArysU0 Запрошую! Оновлення. Рівненську виставу вже закрили для перегляду. Але стару київську можна дивитися й далі.	Якийсь час тому відкрив для себе дивовижну рок-оперу "Біла ворона" у виконанні театру Франка в Києві (https://www.youtube.com/watch?v=JqB2keqVArk). Потім я в них відкрив для себе ще один мюзикл Рибчинського (http://ft.org.ua/ua/performance/edit-piaf--zhittya-v-kredit), але не про те мова А мова про те, що цю рок-оперу поставили ще в кількох театрах України. Зокрема, про постановку в Рівному я чув дуже схвальні відгуки. Найближчим часом мені потрапити на цю виставу вживу не світить. Але завтра ввечері Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр показує цю виставу на своєму Youtube-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=_qqMmArysU0 Запрошую! Оновлення. Рівненську виставу вже закрили для перегляду. Але стару київську можна дивитися й далі.
0400	Зазвичай цей автор пише дуже толково. На жаль, не у цей раз. Шолом, дзеркала та фари для велосипедиста зменшують ризики надовго присісти для інших учасників дорожнього руху, а самому велосипедисту збільшують шанси на виживання. Тому я за те, щоб вони були обов'язкові. Бажано, щоб здавали також екзамен бо не знаючи правил, і вважаючи себе безсмертними, провокують ДТП.	Зазвичай цей автор пише дуже толково. На жаль, не цього разу. Шолом, дзеркала та фари для велосипедиста зменшують ризики надовго присісти для інших учасників дорожнього руху, а самому велосипедисту збільшують шанси на виживання. Тому я за те, щоб вони були обов'язкові. Бажано, щоб здавали також екзамен, бо, не знаючи правил і вважаючи себе безсмертними, провокують ДТП.
0401	"Ох, я трохи виріс з того момену як мені було двадцять." "Працюєш добре в Н'ю-Йорку, Джимі?" "Непогано. Я маю посаду в одному із міських департаментів. Приходь, Боб; ми підемо до місця яке я знаю, і матимемо гарну довгу бесіду про старі часи." Двоє чоловіків проходили вулицею, тримаючись за руки. Чоловік із Заходу, його егоїзм, розширений успіхом, почав окреслюваи історію його карєри. Інший, вдягнений в пальто, слухав з інтересом. За кутом стояла аптека, посвічуючи електричними лампочками. Коли вони подивились на цей відблиск, кожен подивився на лице іншого. Чоловік з Заходу раптово зупинився і випустив руку.	"Ох, я трохи виріс з того момену як мені було двадцять". "Працюєш добре в Нью-Йорку, Джиммі?" "Непогано. Я маю посаду в одному із міських департаментів. Приходь, Бобе; ми підемо до місця, яке я знаю, і матимемо гарну довгу бесіду про старі часи". Двоє чоловіків проходили вулицею, тримаючись за руки. Чоловік із Заходу, його егоїзм, розширений успіхом, почав окреслювати історію його кар'єри. Інший, одягнений у пальто, слухав з інтересом. За кутом стояла аптека, посвічуючи електричними лампочками. Коли вони подивились на цей відблиск, кожен подивився на лице іншого. Чоловік із Заходу раптово зупинився і випустив руку.
0402	Prometheus готує курс про коронавірус. Я, ймовірно не матиму часу його подивитись. Але, знаючи Prometheus, дуже рекомендую курс. Крім того, хто ще не знає про Prometheus, це гарна нагода познайомитися із цією чудовою платформою для самоосвіти.	Prometheus готує курс про коронавірус. Я, імовірно не матиму часу його подивитись. Але, знаючи Prometheus, дуже рекомендую курс. Крім того, хто ще не знає про Prometheus, це гарна нагода познайомитися із цією чудовою платформою для самоосвіти.
0403	🍍 🍍 🍍 Щооо? Ананаси у Лондоні. Справа у тому, що раніше ананаси були символом достатку та статусу. Їх не вирощували у Великобританії чи десь у Європі. Христофор Колумб привіз сюди ананаси і дав королівській родині спробувати новий фрукт (чи овоч, ананас це що взагалі) У 18 столітті люди могли орендувати ананаси на святкові вечері, використовуючи їх для демонстрації свого багатства. Еквівалент ціни тодішнього ананасу – близько 5000 фунтів. У той час як леви були символом сили, ананаси були включені у декор, картини та архітектуру для відображення (або принаймні натяку на) багатство. Зараз їх можна побачити на дахах, перилах, під’їздах та дверях приватних будинків.	🍍 🍍 🍍 Щооо? Ананаси у Лондоні. Справа у тому, що раніше ананаси були символом достатку та статусу. Їх не вирощували у Великобританії чи десь у Європі. Христофор Колумб привіз сюди ананаси і дав королівській родині спробувати новий фрукт (чи овоч, ананас це що взагалі?) У 18 столітті люди могли орендувати ананаси на святкові вечері, використовуючи їх для демонстрації свого багатства. Еквівалент ціни тодішнього ананасу — близько 5000 фунтів. У той час як леви були символом сили, ананаси були включені у декор, картини та архітектуру для відображення (або принаймні натяку на нього) багатства. Зараз їх можна побачити на дахах, перилах, під’їздах та дверях приватних будинків.
0404	Алоха, перед вами черговий випуск шоу «#ДеВзятиГрошей». Цей місяць буде ще важчий ніж попередній, бо роботи все ще немає, а податки вже є. Давайте по пунктам, на що я витрачаю гроші: • Оплата програмісту з яким я співпрацюю • Їжа / Розваги (на карантині це також їжа, просто дорожча) • Оренда квартири • Податки • Психотерапевткиня • Дрібнички (типу підписка на Гугл.Диск) В результаті, якщо все об'єднати, виходить чимала сума. Я маю кілька проектів, але всі вони доволі не прості і потребують залучення сторонніх спеціалістів, а це завжди проблеми. Але як завжди віримо в краще. Я вчора настрімив 25 гривень (і відклав їх на квартиру) тож надія є.	Алоха, перед вами черговий випуск шоу «#ДеВзятиГрошей». Цей місяць буде ще важчий ніж попередній, бо роботи все ще немає, а податки вже є. Давайте по пунктам, на що я витрачаю гроші: • Оплата програмісту з яким я співпрацюю • Їжа / Розваги (на карантині це також їжа, просто дорожча) • Оренда квартири • Податки • Психотерапевткиня • Дрібнички (типу підписка на Гугл.Диск) В результаті, якщо все об'єднати, виходить чимала сума. Я маю кілька проєктів, але всі вони доволі не прості і потребують залучення сторонніх спеціалістів, а це завжди проблеми. Але як завжди віримо в краще. Я вчора настрімив 25 гривень (і відклав їх на квартиру), тож надія є.
0405	- Дашенько! - А? Що? - швидко заговорив жіночий голос. - Це ви, Петре Петровичу? Вже повернулися? Ну, що? Як назвали дівчинку? Хто був кумою? - Кумою була Наталія Андріївна Великосвєтська, а кумом - Павло Іванович Бєссоніцин... Я...я, Дашенько, здається, вмираю. А новонароджену назвали Олімпіадою на честь їхньої благочинниці... Я...я, Дашенько, випив гасу... - Ще чого! Невже там подавали гас? - Зізнаюся, я хотів, не питаючи вас, горілки випити, і...і бог покарав: з необережності я у пітьмі гасу випив... Що мені робити? Дашенька, почувши, що без її дозволу відкривали шафу, пожвавилась... Вона швидко запалила свічку, зістрибнула з ліжка та і в одній сорочці, веснянкувата, кістлява, у папільйотках, пошльопала босими ногами до шафи. - Хто ж це вам дозволив? - запитала воно суворо, оглядаючи наповнення шафи. - Невже горілка для вас поставлена? - Я...я, Дашенько, пив не горілку, а гас... - пробурмотів Стрижин, витираючи холодний піт.	— Дашенько! — А? Що? — швидко заговорив жіночий голос. — Це ви, Петре Петровичу? Вже повернулися? Ну, що? Як назвали дівчинку? Хто був кумою? — Кумою була Наталія Андріївна Великосвєтська, а кумом — Павло Іванович Бєссоніцин... Я...я, Дашенько, здається, вмираю. А новонароджену назвали Олімпіадою на честь їхньої благочинниці... Я...я, Дашенько, випив гасу... — Ще чого! Невже там подавали гас? — Зізнаюся, я хотів, не питаючи вас, горілки випити, і...і бог покарав: з необережності я у пітьмі гасу випив... Що мені робити? Дашенька, почувши, що без її дозволу відкривали шафу, пожвавилась... Вона швидко запалила свічку, зістрибнула з ліжка та і в одній сорочці, веснянкувата, кістлява, у папільйотках, пошльопала босими ногами до шафи. — Хто ж це вам дозволив? — запитала воно суворо, оглядаючи наповнення шафи. — Невже горілка для вас поставлена? — Я...я, Дашенько, пив не горілку, а гас... — пробурмотів Стрижин, витираючи холодний піт.
0406	Якщо почитати Святе Письмо, там все ще цікавіше. І 40 років там так, дєтскій лєпєт. Ізраїль там чудив і отримував покручє.	Якщо почитати Святе Письмо, там усе ще цікавіше. І 40 років там так, дєтскій лєпєт. Ізраїль там чудив і отримував покручє.
0409	— Скажеш, освічена? Слухай... Сам я в комерційному з золотою медаллю закінчив, рази три в Парижі бував. Я не розумніший за тебе, звісно, але не дурніший за дружину. Ні, брате, не в освіті заковика! Ти послухай, з чого почалась-то уся ця музика. Почалось з того, що почало мені раптом здаватись, що вийшла вона не за коханням, а заради багатства. Засіла мені ця думка в макітру. Вже я і так, і сяк — сидить, проклята! А тут ще дружину жадібність здолала. Після бідності-то попала вона в золотий мішок і давай смітити направо та наліво. Зшаленіла, забулась до такої міри, що кожного місяця по двадцять тисяч розкидувала. А я недовірлива людина. Нікому не вірю, всіх підозрюю, і чим ласкавіший ти зі мною, тим мені болісніше. Все здається мені, що мені лестять через гроші. Нікому не вірю! Тяжка я, брате, людина, дуже тяжка!	— Скажеш, освічена? Слухай... Сам я в комерційному із золотою медаллю закінчив, разів три в Парижі бував. Я не розумніший за тебе, звісно, але не дурніший за дружину. Ні, брате, не в освіті заковика! Ти послухай, з чого почалась-то вся ця музика. Почалось з того, що почало мені раптом здаватись, що вийшла вона не за коханням, а заради багатства. Засіла мені ця думка в макітру. Вже я і так, і сяк — сидить, проклята! А тут ще дружину жадібність здолала. Після бідності-то попала вона в золотий мішок і давай смітити направо та наліво. Ошаліла, забулась до такої міри, що кожного місяця по двадцять тисяч розкидала. А я недовірлива людина. Нікому не вірю, всіх підозрюю, і що ласкавіший ти зі мною, то мені болісніше. Все здається мені, що мені лестять через гроші. Нікому не вірю! Тяжка я, брате, людина, дуже тяжка!
0410	Вже багато років у мене є книга, яку я без жодних сумнівів можу назвати найбільш улюбленою. Чомусь переважна більшість не поділяє моєї любові, але це книга «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер» (до речі, один із моїх найулюбленіших гуртів, за іронією, теж має цю назву). Одна із тем книги стосується того, як люди привласнюють собі чужі досягнення, таланти і загалом намагаються здаватися не тими, ким вони є. У дитинстві, коли я вперше прочитала цей твір, мене просто зацікавила дана тема. Проте тоді я не думала, як часто у майбутньому зустрічатимусь із цим явищем. До чого можна вдаватися, щоб лише на трохи підвищити свою значимість. Це настільки очевидно і так помітно, що залишається просто посміхатися та спостерігати... Як і з більшістю речей. І весь час згадувати цю книгу.	Вже багато років у мене є книга, яку я без жодних сумнівів можу назвати найбільш улюбленою. Чомусь переважна більшість не поділяє моєї любові, але це книга «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер» (до речі, один із моїх найулюбленіших гуртів, за іронією, теж має цю назву). Одна із тем книги стосується того, як люди привласнюють собі чужі досягнення, таланти і загалом намагаються здаватися не тими, ким вони є. У дитинстві, коли я вперше прочитала цей твір, мене просто зацікавила дана тема. Проте тоді я не думала, як часто у майбутньому зустрічатимусь із цим явищем. До чого можна вдаватися, щоб лише на трохи підвищити свою значимість. Це настільки очевидно і так помітно, що залишається просто посміхатися та спостерігати... Як і з більшістю речей. І весь час згадувати цю книгу.
0411	"Я завершив своє шахрайство" сказав він трохи соромно "Тепер ніхто, хіба окрім дурня, не зверне жодної уваги на ті папірці. Хоча ти завжди був дурнем, Джим. Порлишаю тебе наодинці з твоєю долею". Він швидко зібрав свої речі, стрибнув у вагон, трохи нервово підтягнув окуляри та зник у кублі диму. Після того як я помив посуд та відвів коней до нової свіжої галявини, я перейшов уброд річку та повільно поплівся цедровим лісом до вершини гори, схожої на сідло. То був чудовий червневий день. Ніколи раніше я не бачив такої кількості птахів, метеликів, бабок, коників та інших крилатих та шипастих створінь в небі та на землі.	"Я завершив своє шахрайство, — сказав він, трохи соромлячись. — Тепер ніхто, хіба окрім дурня, не зверне жодної уваги на ті папірці. Хоча ти завжди був дурнем, Джиме. Полишаю тебе наодинці з твоєю долею". Він швидко зібрав свої речі, стрибнув у вагон, трохи нервово підтягнув окуляри та зник у кублі диму. Після того як я помив посуд та відвів коней до нової свіжої галявини, я перейшов убрід річку та повільно поплівся кедровим лісом до вершини гори, схожої на сідло. То був чудовий червневий день. Ніколи раніше я не бачив такої кількості птахів, метеликів, бабок, коників та інших крилатих та шипастих створінь у небі та на землі.
0412	Якщо ви не ладите з англійською, спробуйте нашу нову розробку, курс "Базова англійська". Там мало теорії і багато практики. Дивіться урок у додатку, вивчіть незнайомі слова, а потім, у додатку, увімкніть вправи та повторіть.	Якщо ви не ладите з англійською, спробуйте нашу нову розробку, курс "Базова англійська". Там мало теорії і багато практики. Дивіться урок у додатку, вивчіть незнайомі слова, а потім, у додатку, увімкніть вправи та повторіть.
0416	— Заблукав, добрий чоловіче. Йшов до Митрівського млина й заблукав. — Овва! Хіба тут дорога на Митрівський млин? Голова ти бараняча! На Митрівський млин потрібно брати сильно лівіше, прямо з міста казенною дорогою. А ти, ото, зі три зайвих версти зробив. Значить, за комір заклав у місті? — Був гріх, отче, був...Істинно, був, не стану, ніде правди діти. І як де мені тепер ідти? — А йди все прямо і прямо цією алеєю, поки не зайдеш в тупик, а там бери лівіше й іди, поки все кладовище не пройдеш, до самої хвіртки. Там хвіртка буде... Відкрий і йди з богом. Дивись у рів не впади. А там за цвинтарем іди все полем, полем, полем, доки не вийдеш на казенний шлях. — Дай боже здоров'я, отче. Спаси, царице небесна, і помилуй. А то проводив би, добрий чоловіче! Будь милостивий, проведи до хвіртки!	— Заблукав, добрий чоловіче. Йшов до Митрівського млина й заблукав. — Овва! Хіба тут дорога на Митрівський млин? Голово ти бараняча! На Митрівський млин потрібно брати сильно лівіше, прямо з міста казенною дорогою. А ти, ото, зі три зайвих версти зробив. Значить, за комір заклав у місті? — Був гріх, отче, був...Істинно, був, не стану перечити, ніде правди діти. І де мені тепер іти? — А йди все прямо і прямо цією алеєю, поки не зайдеш у тупик, а там бери лівіше й іди, поки все кладовище не пройдеш, до самої хвіртки. Там хвіртка буде... Відкрий і йди з богом. Дивись у рів не впади. А там за цвинтарем іди все полем, полем, полем, доки не вийдеш на казенний шлях. — Дай Боже здоров'я, отче. Спаси, царице небесна, і помилуй. А то проводив би, добрий чоловіче! Будь милостивий, проведи до хвіртки!
0417	Репер Каньє Вест оголосив, що йде у президенти США Уявіть собі, що в президенти балотується знаменитість без жодного досвіду роботи в державних органах, політиці та навіть служби в збройних силах, яка не спромоглась сформулювати хоча б якийсь конкретний пункт політичної програми (окрім за все хороше і проти всього поганого). І тепер Каньє робить рівно те саме	Репер Каньє Вест оголосив, що йде у президенти США Уявіть собі, що в президенти балотується знаменитість без жодного досвіду роботи в державних органах, політиці та навіть служби в збройних силах, яка не спромоглась сформулювати хоча б якийсь конкретний пункт політичної програми (окрім як за все хороше і проти всього поганого). І тепер Каньє робить рівно те саме
0417	Репер Каньє Вест оголосив, що йде у президенти США Уявіть собі, що в президенти балотується знаменитість без жодного досвіду роботи в державних органах, політиці та навіть служби в збройних силах, яка не спромоглась сформулювати хоча б якийсь конкретний пункт політичної програми (окрім за все хороше і проти всього поганого). І тепер Каньє робить рівно те саме	Репер Каньє Вест оголосив, що йде у президенти США. Уявіть собі, що в президенти балотується знаменитість без жодного досвіду роботи в державних органах, політиці та навіть служби в збройних силах, яка не спромоглася сформулювати хоча б якийсь конкретний пункт політичної програми, окрім як: за все хороше і проти всього поганого. І тепер Каньє робить те саме.
0418	Відчуваєте як стає прохолодно? Бережіть своє тепло, а я цьому посприяю! У мене є трохи хороших шкарпеток, які обов'язково стануть чудовим доповненням вашого образу. Для 3-х фоловерів розіграю 6 пар шкарпеток, на власний вибір. Умови максимамально прості : Ретвіт і Фоловінг	Відчуваєте, як стає прохолодно? Бережіть своє тепло, а я цьому посприяю! У мене є трохи хороших шкарпеток, які обов'язково стануть чудовим доповненням вашого образу. Для 3-х фоловерів розіграю 6 пар шкарпеток, на власний вибір. Умови максимамально прості: Ретвіт і Фоловінг
0420	Більш за все на світі прокуратор ненавидів запах рожевої олії, і все тепер віщувало недобрий день, бо запах цей почав переслідувати прокуратора зі світанку. Прокуратору здавалося, що рожевий запах випаровують кипариси й пальми в саді, що до запаху шкіри й конвою підмішується клятий рожевий струмінь. Від флігелей у дворці, де розмістилася перша когорта дванадцятого блискавичного легуоні, що прийшла з прокуратором до Єршалаїму, доносило дим у колонаду через верхній майданчик саду, й до гіркуватого диму, що свідчив про те, що кашовари у кентуріях почали готувати обід, домішувався все той же жирний рожевий сморід. О, боги, боги, за що ви мене караєте? "Так, без сумнівів! Це вона, знову вона, непереможна, жахлива хвороба гемікранія, під час якої болить півголови. Від неї нема засобів, нема жодного спасіння. Спробую не рухати головою".	Більш за все на світі прокуратор ненавидів запах рожевої олії, і все тепер віщувало недобрий день, бо запах цей почав переслідувати прокуратора зі світанку. Прокураторові здавалося, що рожевий запах випаровують кипариси й пальми в саду, що до запаху шкіри й конвою підмішується клятий рожевий струмінь. Від флігелей у дворці, де розмістилася перша когорта дванадцятого блискавичного легіону, що прийшла з прокуратором до Єршалаїму, доносило дим у колонаду через верхній майданчик саду, й до гіркуватого диму, що свідчив про те, що кашовари у кентуріях почали готувати обід, домішувався все той же жирний рожевий сморід. О, боги, боги, за що ви мене караєте? "Так, без сумнівів! Це вона, знову вона, непереможна, жахлива хвороба гемікранія, під час якої болить пів голови. Від неї нема засобів, нема жодного спасіння. Спробую не рухати головою".
0421	З початком війни на Сході України, з введенням квоти на українські пісні на радіо, більшість українців почали нарешті звертати увагу на власну ж музичну культуру. "Радості не було меж" для наших виконавців та моїх вух. ⠀ З початку конфлікту в моєму плеєрі залишилось три гурти північно-східного сусіда, які пройшли перевірку на ставлення до анексії, війни, України: музичний ансамбль з піснями-хоррорами, протестна світла альтернатива, та репер, що пише пісні. ⠀ Репер-гітарист нещодавно згадав власну юність та подався на онлайн хіп-хоп батл. Суть шоу проста: учасникам оголошують тему раунду, обмежують в часі та оцінюють пісні на виході. Далі проходять кращі. Основний акцент на текстовій складовій. Ідеальний формат змагання під час карантину. ⠀ І ось, цей гітарист "тягне за руку мене в то місце, де думаєш краще очей не мати" і на стадії 1/8 я слухаю не тільки голос, що привів мене туди, але й інших учасників конкурсу. Слухаю і розумію, що мої потреби в українському металі, рок-н-ролі закриті, а ось голод до нашого хіп-хопу є і будь-якій маленькій дитині потрібна увага, "без якої вона жити не може".	З початком війни на Сході України, з уведенням квоти на українські пісні на радіо, більшість українців почали нарешті звертати увагу на власну ж музичну культуру. "Радості не було меж" для наших виконавців та моїх вух. ⠀ З початку конфлікту в моєму плеєрі залишилось три гурти північно-східного сусіда, які пройшли перевірку на ставлення до анексії, війни, України: музичний ансамбль з піснями-хоррорами, протестна світла альтернатива та репер, який пише пісні. ⠀ Репер-гітарист нещодавно згадав власну юність та подався на онлайн хіп-хоп батл. Суть шоу проста: учасникам оголошують тему раунду, обмежують у часі та оцінюють пісні на виході. Далі проходять кращі. Основний акцент на текстовій складовій. Ідеальний формат змагання під час карантину. ⠀ І ось цей гітарист "тягне за руку мене в то місце, де думаєш краще б очей не мати" і на стадії 1/8 я слухаю не тільки голос, який привів мене туди, але й інших учасників конкурсу. Слухаю і розумію, що мої потреби в українському металі, рок-н-ролі закриті, а ось голод до нашого хіп-хопу є і будь-якій маленькій дитині потрібна увага, "без якої вона жити не може".
0422	Щойно я застрибнула у вагон метро на радощах, що встигла, і зачинилися двері, якийсь чувак просто біля мене голосно прокричав "Люди, увага!". Волонтер чи щось буде впарювати, майнула перша думка. Але поки хлопець тримав паузу і спокійно глянув на мене, миттєво прийшла друга: "Ну, все, терорист". Поїзд ніяк не рушав і двері метро зловіще відчинялися кілька разів, бо десь хтось їх не відпускав. Я вже подумала вискочити з вагона і уникнути участі в терористичному акті якогось ідіота за крок від мене. Але двері зачинилися. Не встигла я уявити, що буде далі, як хлопець так само голосно прокричав "Мені абсолютно все одно, що ви про мене думаєте. Гарного дня!" Завіса. І вам гарного дня))	Щойно я застрибнула у вагон метро на радощах, що встигла, і зачинилися двері, якийсь чувак просто біля мене голосно прокричав "Люди, увага!". "Волонтер чи щось буде впарювати", — майнула перша думка. Але поки хлопець тримав паузу і спокійно глянув на мене, миттєво прийшла друга: "Ну, все, терорист". Поїзд ніяк не рушав і двері метро зловіще відчинялися кілька разів, бо десь хтось їх не відпускав. Я вже подумала вискочити з вагона й уникнути участі в терористичному акті якогось ідіота за крок від мене. Але двері зачинилися. Не встигла я уявити, що буде далі, як хлопець так само голосно прокричав: "Мені абсолютно все одно, що ви про мене думаєте. Гарного дня!" Завіса. І вам гарного дня))