input
stringlengths 95
7.33k
| output
stringlengths 35
1.02k
| instruction
stringclasses 2
values |
|---|---|---|
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Філософськими інструментами названо в тексті всі перераховані далі предмети, ОКРІМ:' 'А: мікроскопа', 'Б: фотоапарата', 'В: кінокамери', 'Г: компаса', | Chosen answer: Г: компаса, Rejected answers: А: мікроскопа, Б: фотоапарата, В: кінокамери, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Філософськими інструментами названо в тексті всі перераховані далі предмети, ОКРІМ:' 'А: мікроскопа', 'Б: фотоапарата', 'В: кінокамери', 'Г: компаса', | Chosen answer: Г: компаса, Rejected answers: А: мікроскопа, Б: фотоапарата, В: кінокамери, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
У тексті немає мікротеми, названої в рядку:' 'А: культурницька діяльність Порфирія Демуцького', 'Б: революційні події в об’єктиві Данила Демуцького', 'В: нагороди Данила Демуцького за операторську роботу', 'Г: шевченківська тема у творчості Данила Демуцького', | Chosen answer: В: нагороди Данила Демуцького за операторську роботу, Rejected answers: А: культурницька діяльність Порфирія Демуцького, Б: революційні події в об’єктиві Данила Демуцького, Г: шевченківська тема у творчості Данила Демуцького | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
У тексті немає мікротеми, названої в рядку:' 'А: культурницька діяльність Порфирія Демуцького', 'Б: революційні події в об’єктиві Данила Демуцького', 'В: нагороди Данила Демуцького за операторську роботу', 'Г: шевченківська тема у творчості Данила Демуцького', | Chosen answer: В: нагороди Данила Демуцького за операторську роботу, Rejected answers: А: культурницька діяльність Порфирія Демуцького, Б: революційні події в об’єктиві Данила Демуцького, Г: шевченківська тема у творчості Данила Демуцького | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Антитезі «високе мистецтво / радянський пафос» відповідає в тексті протиставлення фільмів:' 'А: «Арсенал» — «Вася-реформатор»', 'Б: «Пригоди Насреддіна» — «Ягідка кохання»', 'В: «Земля» — «Подвиг розвідника»', 'Г: «Тарас Шевченко» — «Іван»', | Chosen answer: В: «Земля» — «Подвиг розвідника», Rejected answers: А: «Арсенал» — «Вася-реформатор», Б: «Пригоди Насреддіна» — «Ягідка кохання», Г: «Тарас Шевченко» — «Іван» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Антитезі «високе мистецтво / радянський пафос» відповідає в тексті протиставлення фільмів:' 'А: «Арсенал» — «Вася-реформатор»', 'Б: «Пригоди Насреддіна» — «Ягідка кохання»', 'В: «Земля» — «Подвиг розвідника»', 'Г: «Тарас Шевченко» — «Іван»', | Chosen answer: В: «Земля» — «Подвиг розвідника», Rejected answers: А: «Арсенал» — «Вася-реформатор», Б: «Пригоди Насреддіна» — «Ягідка кохання», Г: «Тарас Шевченко» — «Іван» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Автор звертає увагу на художні особливості фільму «Пригоди Насреддіна» (рядки 40–48), щоб:' 'А: продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення Демуцького відійти від власне української тематики', 'Б: наголосити на універсальності операторського таланту, завдяки чому Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі', 'В: відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно', 'Г: показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне спрямування яких не відповідало його вподобанням', | Chosen answer: Б: наголосити на універсальності операторського таланту, завдяки чому Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі, Rejected answers: А: продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення Демуцького відійти від власне української тематики, В: відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно, Г: показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне спрямування яких не відповідало його вподобанням | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Автор звертає увагу на художні особливості фільму «Пригоди Насреддіна» (рядки 40–48), щоб:' 'А: продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення Демуцького відійти від власне української тематики', 'Б: наголосити на універсальності операторського таланту, завдяки чому Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі', 'В: відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно', 'Г: показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне спрямування яких не відповідало його вподобанням', | Chosen answer: Б: наголосити на універсальності операторського таланту, завдяки чому Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі, Rejected answers: А: продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення Демуцького відійти від власне української тематики, В: відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно, Г: показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне спрямування яких не відповідало його вподобанням | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Змістові тексту НЕ відповідає твердження:' 'А: Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних перетворень радянського часу', 'Б: роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської техніки й поетичного чуття', 'В: фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами світового кінематографа', 'Г: життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в часи сталінського лихоліття', | Chosen answer: А: Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних перетворень радянського часу, Rejected answers: Б: роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської техніки й поетичного чуття, В: фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами світового кінематографа, Г: життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в часи сталінського лихоліття | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Змістові тексту НЕ відповідає твердження:' 'А: Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних перетворень радянського часу', 'Б: роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської техніки й поетичного чуття', 'В: фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами світового кінематографа', 'Г: життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в часи сталінського лихоліття', | Chosen answer: А: Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних перетворень радянського часу, Rejected answers: Б: роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської техніки й поетичного чуття, В: фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами світового кінематографа, Г: життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в часи сталінського лихоліття | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Засобом міжфразового зв’язку між передостаннім та останнім реченнями тексту (рядки 61–62) є:' 'А: сполучник', 'Б: синонім', 'В: прислівник', 'Г: займенник', | Chosen answer: Г: займенник, Rejected answers: А: сполучник, Б: синонім, В: прислівник, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
Засобом міжфразового зв’язку між передостаннім та останнім реченнями тексту (рядки 61–62) є:' 'А: сполучник', 'Б: синонім', 'В: прислівник', 'Г: займенник', | Chosen answer: Г: займенник, Rejected answers: А: сполучник, Б: синонім, В: прислівник, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
З тексту можна зробити висновок, що майстри українського кіно (Сергій Параджанов, Юрій і Михайло Іллєнки та інші) багато чого навчилися в Данила Демуцького, тому що:' 'А: починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом', 'Б: надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів', 'В: намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах', 'Г: використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра', | Chosen answer: Б: надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів, Rejected answers: А: починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом, В: намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах, Г: використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
З тексту можна зробити висновок, що майстри українського кіно (Сергій Параджанов, Юрій і Михайло Іллєнки та інші) багато чого навчилися в Данила Демуцького, тому що:' 'А: починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом', 'Б: надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів', 'В: намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах', 'Г: використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра', | Chosen answer: Б: надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів, Rejected answers: А: починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом, В: намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах, Г: використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
За типом мовлення текст є:' 'А: розповіддю з елементами роздуму', 'Б: описом з елементами розповіді', 'В: роздумом з елементами опису', 'Г: описом з елементами роздуму', | Chosen answer: А: розповіддю з елементами роздуму, Rejected answers: Б: описом з елементами розповіді, В: роздумом з елементами опису, Г: описом з елементами роздуму | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**)
і виконайте завдання**
**Філософський інструмент Данила Демуцького**
**(1–6)** На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.
**(7–12)** У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.
**(13–19)** Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.
**(20–31)** Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.
**(32–39)** Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.
**(40–48)** Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.
**(49–54)** У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.
**(55–58)** Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.
**(59–62)** Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.
*За В. Скуратівським, 640 слів*
За типом мовлення текст є:' 'А: розповіддю з елементами роздуму', 'Б: описом з елементами розповіді', 'В: роздумом з елементами опису', 'Г: описом з елементами роздуму', | Chosen answer: А: розповіддю з елементами роздуму, Rejected answers: Б: описом з елементами розповіді, В: роздумом з елементами опису, Г: описом з елементами роздуму | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі:' 'А: «Засвіт встали козаченьки…»', 'Б: «Чи не той то Хміль…»', 'В: «Ой Морозе, Морозенку…»', 'Г: «Віють вітри…»', 'Д: «Бондарівна»', | Chosen answer: Б: «Чи не той то Хміль…», Rejected answers: А: «Засвіт встали козаченьки…», В: «Ой Морозе, Морозенку…», Г: «Віють вітри…», Д: «Бондарівна» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі:' 'А: «Засвіт встали козаченьки…»', 'Б: «Чи не той то Хміль…»', 'В: «Ой Морозе, Морозенку…»', 'Г: «Віють вітри…»', 'Д: «Бондарівна»', | Chosen answer: Б: «Чи не той то Хміль…», Rejected answers: А: «Засвіт встали козаченьки…», В: «Ой Морозе, Морозенку…», Г: «Віють вітри…», Д: «Бондарівна» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті! / За нелюбом коли буду, то мушу пропасти», — звертається до коханого головна героїня твору:' 'А: Тараса Шевченка', 'Б: Лесі Українки', 'В: Ліни Костенко', 'Г: Івана Франка', 'Д: Івана Котляревського', | Chosen answer: Д: Івана Котляревського, Rejected answers: А: Тараса Шевченка, Б: Лесі Українки, В: Ліни Костенко, Г: Івана Франка, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті! / За нелюбом коли буду, то мушу пропасти», — звертається до коханого головна героїня твору:' 'А: Тараса Шевченка', 'Б: Лесі Українки', 'В: Ліни Костенко', 'Г: Івана Франка', 'Д: Івана Котляревського', | Chosen answer: Д: Івана Котляревського, Rejected answers: А: Тараса Шевченка, Б: Лесі Українки, В: Ліни Костенко, Г: Івана Франка, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» — заявляє герой твору:' 'А: «Україна в огні»', 'Б: «Чорна рада»', 'В: «Максим Гримач»', 'Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', 'Д: «Кайдашева сім’я»', | Chosen answer: Б: «Чорна рада», Rejected answers: А: «Україна в огні», В: «Максим Гримач», Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Д: «Кайдашева сім’я» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» — заявляє герой твору:' 'А: «Україна в огні»', 'Б: «Чорна рада»', 'В: «Максим Гримач»', 'Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', 'Д: «Кайдашева сім’я»', | Chosen answer: Б: «Чорна рада», Rejected answers: А: «Україна в огні», В: «Максим Гримач», Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Д: «Кайдашева сім’я» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Панас Мирний — це псевдонім:' 'А: П. Рудченка', 'Б: П. Губенка', 'В: М. Фітільова', 'Г: І. Лозов’ягіна', 'Д: І. Тобілевича', | Chosen answer: А: П. Рудченка, Rejected answers: Б: П. Губенка, В: М. Фітільова, Г: І. Лозов’ягіна, Д: І. Тобілевича | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Панас Мирний — це псевдонім:' 'А: П. Рудченка', 'Б: П. Губенка', 'В: М. Фітільова', 'Г: І. Лозов’ягіна', 'Д: І. Тобілевича', | Chosen answer: А: П. Рудченка, Rejected answers: Б: П. Губенка, В: М. Фітільова, Г: І. Лозов’ягіна, Д: І. Тобілевича | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Баладний сюжет має твір:' 'А: «Камінний хрест»', 'Б: «Мартин Боруля»', 'В: «Максим Гримач»', 'Г: «Intermezzo»', 'Д: «Енеїда»', | Chosen answer: В: «Максим Гримач», Rejected answers: А: «Камінний хрест», Б: «Мартин Боруля», Г: «Intermezzo», Д: «Енеїда» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Баладний сюжет має твір:' 'А: «Камінний хрест»', 'Б: «Мартин Боруля»', 'В: «Максим Гримач»', 'Г: «Intermezzo»', 'Д: «Енеїда»', | Chosen answer: В: «Максим Гримач», Rejected answers: А: «Камінний хрест», Б: «Мартин Боруля», Г: «Intermezzo», Д: «Енеїда» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Життя родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору:' 'А: Панаса Мирного', 'Б: Ольги Кобилянської', 'В: Івана Нечуя-Левицького', 'Г: Григорія Квітки-Основ’яненка', 'Д: Івана Карпенка-Карого', | Chosen answer: В: Івана Нечуя-Левицького, Rejected answers: А: Панаса Мирного, Б: Ольги Кобилянської, Г: Григорія Квітки-Основ’яненка, Д: Івана Карпенка-Карого | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Життя родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору:' 'А: Панаса Мирного', 'Б: Ольги Кобилянської', 'В: Івана Нечуя-Левицького', 'Г: Григорія Квітки-Основ’яненка', 'Д: Івана Карпенка-Карого', | Chosen answer: В: Івана Нечуя-Левицького, Rejected answers: А: Панаса Мирного, Б: Ольги Кобилянської, Г: Григорія Квітки-Основ’яненка, Д: Івана Карпенка-Карого | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У творі «Intermezzo» слова «Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину — я і людина. То був звичайний мужик» є:' 'А: експозицією', 'Б: зав’язкою', 'В: розвитком дії', 'Г: кульмінацією', 'Д: розв’язкою', | Chosen answer: Г: кульмінацією, Rejected answers: А: експозицією, Б: зав’язкою, В: розвитком дії, Д: розв’язкою | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У творі «Intermezzo» слова «Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину — я і людина. То був звичайний мужик» є:' 'А: експозицією', 'Б: зав’язкою', 'В: розвитком дії', 'Г: кульмінацією', 'Д: розв’язкою', | Chosen answer: Г: кульмінацією, Rejected answers: А: експозицією, Б: зав’язкою, В: розвитком дії, Д: розв’язкою | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», — докоряє землякам:' 'А: Тарас Шевченко', 'Б: Пантелеймон Куліш', 'В: Іван Котляревський', 'Г: Марко Вовчок', 'Д: Іван Нечуй-Левицький', | Chosen answer: А: Тарас Шевченко, Rejected answers: Б: Пантелеймон Куліш, В: Іван Котляревський, Г: Марко Вовчок, Д: Іван Нечуй-Левицький | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», — докоряє землякам:' 'А: Тарас Шевченко', 'Б: Пантелеймон Куліш', 'В: Іван Котляревський', 'Г: Марко Вовчок', 'Д: Іван Нечуй-Левицький', | Chosen answer: А: Тарас Шевченко, Rejected answers: Б: Пантелеймон Куліш, В: Іван Котляревський, Г: Марко Вовчок, Д: Іван Нечуй-Левицький | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Уривок із листа «От і знов берусь здіймати «сізіфовий камінь» догори!... Чи підійметься? Навряд — не такий то камінь!» перегукується з óбразами та мотивами вірша:' 'А: «О слово рідне! Орле скутий!..»', 'Б: «Мені однаково»', 'В: «Стилет чи стилос?»', 'Г: «Молюсь і вірю...»', 'Д: «Contra spem spero!»', | Chosen answer: Д: «Contra spem spero!», Rejected answers: А: «О слово рідне! Орле скутий!..», Б: «Мені однаково», В: «Стилет чи стилос?», Г: «Молюсь і вірю...», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Уривок із листа «От і знов берусь здіймати «сізіфовий камінь» догори!... Чи підійметься? Навряд — не такий то камінь!» перегукується з óбразами та мотивами вірша:' 'А: «О слово рідне! Орле скутий!..»', 'Б: «Мені однаково»', 'В: «Стилет чи стилос?»', 'Г: «Молюсь і вірю...»', 'Д: «Contra spem spero!»', | Chosen answer: Д: «Contra spem spero!», Rejected answers: А: «О слово рідне! Орле скутий!..», Б: «Мені однаково», В: «Стилет чи стилос?», Г: «Молюсь і вірю...», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Переломаним» земляки прозвали:' 'А: Омелька Кайдаша', 'Б: Івана Дідуха', 'В: Максима Гримача', 'Г: Мартина Борулю', 'Д: Степана Радченка', | Chosen answer: Б: Івана Дідуха, Rejected answers: А: Омелька Кайдаша, В: Максима Гримача, Г: Мартина Борулю, Д: Степана Радченка | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Переломаним» земляки прозвали:' 'А: Омелька Кайдаша', 'Б: Івана Дідуха', 'В: Максима Гримача', 'Г: Мартина Борулю', 'Д: Степана Радченка', | Chosen answer: Б: Івана Дідуха, Rejected answers: А: Омелька Кайдаша, В: Максима Гримача, Г: Мартина Борулю, Д: Степана Радченка | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя», –
заявляє ліричний герой вірша:' 'А: «Молюсь і вірю…»', 'Б: «О панно Інно»', 'В: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'Г: «О земле втрачена, явися!..»', 'Д: «Стилет чи стилос?»', | Chosen answer: А: «Молюсь і вірю…», Rejected answers: Б: «О панно Інно», В: «Страшні слова, коли вони мовчать», Г: «О земле втрачена, явися!..», Д: «Стилет чи стилос?» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя», –
заявляє ліричний герой вірша:' 'А: «Молюсь і вірю…»', 'Б: «О панно Інно»', 'В: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'Г: «О земле втрачена, явися!..»', 'Д: «Стилет чи стилос?»', | Chosen answer: А: «Молюсь і вірю…», Rejected answers: Б: «О панно Інно», В: «Страшні слова, коли вони мовчать», Г: «О земле втрачена, явися!..», Д: «Стилет чи стилос?» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Ризикуючи життям, рятує артільну шаланду:' 'А: Лаврін Запорожець', 'Б: Карпо Ярковий', 'В: Денис Сірко', 'Г: Івоніка Федорчук', 'Д: Мусій Половець', | Chosen answer: Д: Мусій Половець, Rejected answers: А: Лаврін Запорожець, Б: Карпо Ярковий, В: Денис Сірко, Г: Івоніка Федорчук, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Ризикуючи життям, рятує артільну шаланду:' 'А: Лаврін Запорожець', 'Б: Карпо Ярковий', 'В: Денис Сірко', 'Г: Івоніка Федорчук', 'Д: Мусій Половець', | Chosen answer: Д: Мусій Половець, Rejected answers: А: Лаврін Запорожець, Б: Карпо Ярковий, В: Денис Сірко, Г: Івоніка Федорчук, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Щезник, мольфар, Чугайстир є персонажами твору:' 'А: «Повість минулих літ»', 'Б: «Камінний хрест»', 'В: «Тіні забутих предків»', 'Г: «Лісова пісня»', 'Д: «Тигролови»', | Chosen answer: В: «Тіні забутих предків», Rejected answers: А: «Повість минулих літ», Б: «Камінний хрест», Г: «Лісова пісня», Д: «Тигролови» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Щезник, мольфар, Чугайстир є персонажами твору:' 'А: «Повість минулих літ»', 'Б: «Камінний хрест»', 'В: «Тіні забутих предків»', 'Г: «Лісова пісня»', 'Д: «Тигролови»', | Chosen answer: В: «Тіні забутих предків», Rejected answers: А: «Повість минулих літ», Б: «Камінний хрест», Г: «Лісова пісня», Д: «Тигролови» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Словами: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія» починається твір:' 'А: «Зачарована Десна»', 'Б: «Україна в огні»', 'В: «Тіні забутих предків»', 'Г: «Я (Романтика)»', 'Д: «Три зозулі з поклоном»', | Chosen answer: Г: «Я (Романтика)», Rejected answers: А: «Зачарована Десна», Б: «Україна в огні», В: «Тіні забутих предків», Д: «Три зозулі з поклоном» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Словами: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія» починається твір:' 'А: «Зачарована Десна»', 'Б: «Україна в огні»', 'В: «Тіні забутих предків»', 'Г: «Я (Романтика)»', 'Д: «Три зозулі з поклоном»', | Chosen answer: Г: «Я (Романтика)», Rejected answers: А: «Зачарована Десна», Б: «Україна в огні», В: «Тіні забутих предків», Д: «Три зозулі з поклоном» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Тобі дано і вірити й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі», — зізнається герой твору:' 'А: Лесі Українки', 'Б: Тараса Шевченка', 'В: Ліни Костенко', 'Г: Василя Симоненка', 'Д: Максима Рильського', | Chosen answer: В: Ліни Костенко, Rejected answers: А: Лесі Українки, Б: Тараса Шевченка, Г: Василя Симоненка, Д: Максима Рильського | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Тобі дано і вірити й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі», — зізнається герой твору:' 'А: Лесі Українки', 'Б: Тараса Шевченка', 'В: Ліни Костенко', 'Г: Василя Симоненка', 'Д: Максима Рильського', | Chosen answer: В: Ліни Костенко, Rejected answers: А: Лесі Українки, Б: Тараса Шевченка, Г: Василя Симоненка, Д: Максима Рильського | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Остап Вишня започаткував жанр:' 'А: роману в новелах', 'Б: роману у віршах', 'В: памфлету', 'Г: усмішки', 'Д: фейлетону', | Chosen answer: Г: усмішки, Rejected answers: А: роману в новелах, Б: роману у віршах, В: памфлету, Д: фейлетону | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Остап Вишня започаткував жанр:' 'А: роману в новелах', 'Б: роману у віршах', 'В: памфлету', 'Г: усмішки', 'Д: фейлетону', | Chosen answer: Г: усмішки, Rejected answers: А: роману в новелах, Б: роману у віршах, В: памфлету, Д: фейлетону | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Зворушливий образ матері, яка проводжала сина в далеку дорогу «і рушник вишиваний на щастя дала», створив:' 'А: Володимир Сосюра', 'Б: Василь Симоненко', 'В: Богдан-Ігор Антонич', 'Г: Андрій Малишко', 'Д: Василь Стус', | Chosen answer: Г: Андрій Малишко, Rejected answers: А: Володимир Сосюра, Б: Василь Симоненко, В: Богдан-Ігор Антонич, Д: Василь Стус | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Зворушливий образ матері, яка проводжала сина в далеку дорогу «і рушник вишиваний на щастя дала», створив:' 'А: Володимир Сосюра', 'Б: Василь Симоненко', 'В: Богдан-Ігор Антонич', 'Г: Андрій Малишко', 'Д: Василь Стус', | Chosen answer: Г: Андрій Малишко, Rejected answers: А: Володимир Сосюра, Б: Василь Симоненко, В: Богдан-Ігор Антонич, Д: Василь Стус | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«В пралісах Сіхоте-Аліня» відбуваються події твору:' 'А: Ліни Костенко', 'Б: Олеся Гончара', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Миколи Куліша', 'Д: Івана Багряного', | Chosen answer: Д: Івана Багряного, Rejected answers: А: Ліни Костенко, Б: Олеся Гончара, В: Олександра Довженка, Г: Миколи Куліша, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«В пралісах Сіхоте-Аліня» відбуваються події твору:' 'А: Ліни Костенко', 'Б: Олеся Гончара', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Миколи Куліша', 'Д: Івана Багряного', | Chosen answer: Д: Івана Багряного, Rejected answers: А: Ліни Костенко, Б: Олеся Гончара, В: Олександра Довженка, Г: Миколи Куліша, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'На початку 1990-х років виникло літературне угруповання:' 'А: «Молодняк»', 'Б: «Нова дегенерація»', 'В: «Ланка»', 'Г: «Молода Муза»', 'Д: «МАРС»', | Chosen answer: Б: «Нова дегенерація», Rejected answers: А: «Молодняк», В: «Ланка», Г: «Молода Муза», Д: «МАРС» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'На початку 1990-х років виникло літературне угруповання:' 'А: «Молодняк»', 'Б: «Нова дегенерація»', 'В: «Ланка»', 'Г: «Молода Муза»', 'Д: «МАРС»', | Chosen answer: Б: «Нова дегенерація», Rejected answers: А: «Молодняк», В: «Ланка», Г: «Молода Муза», Д: «МАРС» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'На третій склад падає наголос у слові:' 'А: кропива', 'Б: периметр', 'В: підошва', 'Г: однаковий', | Chosen answer: А: кропива, Rejected answers: Б: периметр, В: підошва, Г: однаковий | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'На третій склад падає наголос у слові:' 'А: кропива', 'Б: периметр', 'В: підошва', 'Г: однаковий', | Chosen answer: А: кропива, Rejected answers: Б: периметр, В: підошва, Г: однаковий | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Префікс *з-* треба писати в усіх словах рядка:' 'А: ..ціпити, ..палити, ..чинити', 'Б: ..хопити, ..цідити, ..чистити', 'В: ..сувати, ..пиляти, ..чесати', 'Г: ..садити, ..чепити, ..варити', | Chosen answer: Г: ..садити, ..чепити, ..варити, Rejected answers: А: ..ціпити, ..палити, ..чинити, Б: ..хопити, ..цідити, ..чистити, В: ..сувати, ..пиляти, ..чесати, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Префікс *з-* треба писати в усіх словах рядка:' 'А: ..ціпити, ..палити, ..чинити', 'Б: ..хопити, ..цідити, ..чистити', 'В: ..сувати, ..пиляти, ..чесати', 'Г: ..садити, ..чепити, ..варити', | Chosen answer: Г: ..садити, ..чепити, ..варити, Rejected answers: А: ..ціпити, ..палити, ..чинити, Б: ..хопити, ..цідити, ..чистити, В: ..сувати, ..пиляти, ..чесати, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Спільнокореневим до слова *гора* є:' 'А: горянка', 'Б: горечко', 'В: горючий', 'Г: гороскоп', | Chosen answer: А: горянка, Rejected answers: Б: горечко, В: горючий, Г: гороскоп | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Спільнокореневим до слова *гора* є:' 'А: горянка', 'Б: горечко', 'В: горючий', 'Г: гороскоп', | Chosen answer: А: горянка, Rejected answers: Б: горечко, В: горючий, Г: гороскоп | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку:' 'А: несподіваний сюрприз', 'Б: пам’ятний сувенір', 'В: вільна вакансія', 'Г: чинний закон', | Chosen answer: Г: чинний закон, Rejected answers: А: несподіваний сюрприз, Б: пам’ятний сувенір, В: вільна вакансія, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку:' 'А: несподіваний сюрприз', 'Б: пам’ятний сувенір', 'В: вільна вакансія', 'Г: чинний закон', | Chosen answer: Г: чинний закон, Rejected answers: А: несподіваний сюрприз, Б: пам’ятний сувенір, В: вільна вакансія, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильно утворено форму слова у варіанті:' 'А: тривалих подорожів', 'Б: менш досвідчений пілот', 'В: на твоїм моніторі', 'Г: хочуть долучитися', | Chosen answer: А: тривалих подорожів, Rejected answers: Б: менш досвідчений пілот, В: на твоїм моніторі, Г: хочуть долучитися | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно утворено форму слова у варіанті:' 'А: тривалих подорожів', 'Б: менш досвідчений пілот', 'В: на твоїм моніторі', 'Г: хочуть долучитися', | Chosen answer: А: тривалих подорожів, Rejected answers: Б: менш досвідчений пілот, В: на твоїм моніторі, Г: хочуть долучитися | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прийменник помилково вжито в реченні:' 'А: Гол забили через помилку центрального захисника.', 'Б: Забудову здійснено згідно з ухвалою міської ради.', 'В: Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг.', 'Г: Літня екзаменаційна сесія триває аж до липня.', | Chosen answer: В: Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг., Rejected answers: А: Гол забили через помилку центрального захисника., Б: Забудову здійснено згідно з ухвалою міської ради., Г: Літня екзаменаційна сесія триває аж до липня. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прийменник помилково вжито в реченні:' 'А: Гол забили через помилку центрального захисника.', 'Б: Забудову здійснено згідно з ухвалою міської ради.', 'В: Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг.', 'Г: Літня екзаменаційна сесія триває аж до липня.', | Chosen answer: В: Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг., Rejected answers: А: Гол забили через помилку центрального захисника., Б: Забудову здійснено згідно з ухвалою міської ради., Г: Літня екзаменаційна сесія триває аж до липня. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
Вставне слово є в реченні:' 'А: другому', 'Б: третьому', 'В: четвертому', 'Г: п’ятому', | Chosen answer: В: четвертому, Rejected answers: А: другому, Б: третьому, Г: п’ятому | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
Вставне слово є в реченні:' 'А: другому', 'Б: третьому', 'В: четвертому', 'Г: п’ятому', | Chosen answer: В: четвертому, Rejected answers: А: другому, Б: третьому, Г: п’ятому | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
З-поміж сполучень слів тексту фразеологізмом НЕ є:' 'А: мороз пробирає по спині', 'Б: опустивши голову до/долу', 'В: не за горами', 'Г: мов на світ народився', | Chosen answer: Б: опустивши голову до/долу, Rejected answers: А: мороз пробирає по спині, В: не за горами, Г: мов на світ народився | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
З-поміж сполучень слів тексту фразеологізмом НЕ є:' 'А: мороз пробирає по спині', 'Б: опустивши голову до/долу', 'В: не за горами', 'Г: мов на світ народився', | Chosen answer: Б: опустивши голову до/долу, Rejected answers: А: мороз пробирає по спині, В: не за горами, Г: мов на світ народився | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів:' 'А: не/має', 'Б: про/те', 'В: до/долу', 'Г: як/би', | Chosen answer: Г: як/би, Rejected answers: А: не/має, Б: про/те, В: до/долу, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів:' 'А: не/має', 'Б: про/те', 'В: до/долу', 'Г: як/би', | Chosen answer: Г: як/би, Rejected answers: А: не/має, Б: про/те, В: до/долу, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: другому', 'Б: третьому', 'В: четвертому', 'Г: п’ятому', | Chosen answer: Г: п’ятому, Rejected answers: А: другому, Б: третьому, В: четвертому, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі *мороз пробирає по спині*… (3) Простую собі лісом, *опустивши голову до/долу* і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна *не за горами*. (7) І так мені радісно стало на серці, *мов на світ народився*, кудись зникли і холод, і мороз.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: другому', 'Б: третьому', 'В: четвертому', 'Г: п’ятому', | Chosen answer: Г: п’ятому, Rejected answers: А: другому, Б: третьому, В: четвертому, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка:' 'А: тьохкає, колючий, творіння', 'Б: віщунка, йоржик, беззоряний', 'В: прощає, паляниця, обов’язковість', 'Г: пробудження, ящик, тріщить', 'Д: господиня, кузня, їдальня', | Chosen answer: Д: господиня, кузня, їдальня, Rejected answers: А: тьохкає, колючий, творіння, Б: віщунка, йоржик, беззоряний, В: прощає, паляниця, обов’язковість, Г: пробудження, ящик, тріщить, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка:' 'А: тьохкає, колючий, творіння', 'Б: віщунка, йоржик, беззоряний', 'В: прощає, паляниця, обов’язковість', 'Г: пробудження, ящик, тріщить', 'Д: господиня, кузня, їдальня', | Chosen answer: Д: господиня, кузня, їдальня, Rejected answers: А: тьохкає, колючий, творіння, Б: віщунка, йоржик, беззоряний, В: прощає, паляниця, обов’язковість, Г: пробудження, ящик, тріщить, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Обидва слова, подані в дужках, можливі за змістом у реченні:' 'А: Це фахівець найвищого класу — справжній (*профі, профан*).', 'Б: Наша невеличка група здійснила (*екскурс, екскурсію*) центром Тернополя.', 'В: Протягом (*століть, сторіч*) український Степ належав кочовикам.', 'Г: Передвиборча (*компанія, кампанія*) була в самісінькому розпалі.', 'Д: Цей (*абонент, абонемент*) дає нам право відвідувати басейн щосереди.', | Chosen answer: В: Протягом (*століть, сторіч*) український Степ належав кочовикам., Rejected answers: А: Це фахівець найвищого класу — справжній (*профі, профан*)., Б: Наша невеличка група здійснила (*екскурс, екскурсію*) центром Тернополя., Г: Передвиборча (*компанія, кампанія*) була в самісінькому розпалі., Д: Цей (*абонент, абонемент*) дає нам право відвідувати басейн щосереди. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Обидва слова, подані в дужках, можливі за змістом у реченні:' 'А: Це фахівець найвищого класу — справжній (*профі, профан*).', 'Б: Наша невеличка група здійснила (*екскурс, екскурсію*) центром Тернополя.', 'В: Протягом (*століть, сторіч*) український Степ належав кочовикам.', 'Г: Передвиборча (*компанія, кампанія*) була в самісінькому розпалі.', 'Д: Цей (*абонент, абонемент*) дає нам право відвідувати басейн щосереди.', | Chosen answer: В: Протягом (*століть, сторіч*) український Степ належав кочовикам., Rejected answers: А: Це фахівець найвищого класу — справжній (*профі, профан*)., Б: Наша невеличка група здійснила (*екскурс, екскурсію*) центром Тернополя., Г: Передвиборча (*компанія, кампанія*) була в самісінькому розпалі., Д: Цей (*абонент, абонемент*) дає нам право відвідувати басейн щосереди. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'М’який знак на місці крапок НЕ треба писати в усіх словах рядка:' 'А: багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят', 'Б: вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик', 'В: хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин', 'Г: русал..чин, спитаєш.., нен..чин', 'Д: радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр', | Chosen answer: В: хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин, Rejected answers: А: багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят, Б: вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик, Г: русал..чин, спитаєш.., нен..чин, Д: радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'М’який знак на місці крапок НЕ треба писати в усіх словах рядка:' 'А: багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят', 'Б: вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик', 'В: хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин', 'Г: русал..чин, спитаєш.., нен..чин', 'Д: радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр', | Chosen answer: В: хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин, Rejected answers: А: багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят, Б: вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик, Г: русал..чин, спитаєш.., нен..чин, Д: радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка:' 'А: пристрас..ний, щас..ливий, шіс..надцять, об’їз..ний', 'Б: захис..ник, студен..ський, корис..но, облас..ний', 'В: водоочис..ний, свис..нути, перс..ні, корис..ливий', 'Г: зліс..ний, аген..ство, особистіс..ний, перехрес..ний', 'Д: капос..ний, контрас..ний, доблес..ний, тиж..невик', | Chosen answer: В: водоочис..ний, свис..нути, перс..ні, корис..ливий, Rejected answers: А: пристрас..ний, щас..ливий, шіс..надцять, об’їз..ний, Б: захис..ник, студен..ський, корис..но, облас..ний, Г: зліс..ний, аген..ство, особистіс..ний, перехрес..ний, Д: капос..ний, контрас..ний, доблес..ний, тиж..невик | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка:' 'А: пристрас..ний, щас..ливий, шіс..надцять, об’їз..ний', 'Б: захис..ник, студен..ський, корис..но, облас..ний', 'В: водоочис..ний, свис..нути, перс..ні, корис..ливий', 'Г: зліс..ний, аген..ство, особистіс..ний, перехрес..ний', 'Д: капос..ний, контрас..ний, доблес..ний, тиж..невик', | Chosen answer: В: водоочис..ний, свис..нути, перс..ні, корис..ливий, Rejected answers: А: пристрас..ний, щас..ливий, шіс..надцять, об’їз..ний, Б: захис..ник, студен..ський, корис..но, облас..ний, Г: зліс..ний, аген..ство, особистіс..ний, перехрес..ний, Д: капос..ний, контрас..ний, доблес..ний, тиж..невик | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно написано всі займенники в рядку:' 'А: дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо', 'Б: ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки', 'В: будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь', 'Г: нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий', 'Д: будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що', | Chosen answer: А: дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо, Rejected answers: Б: ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки, В: будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь, Г: нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий, Д: будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно написано всі займенники в рядку:' 'А: дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо', 'Б: ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки', 'В: будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь', 'Г: нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий', 'Д: будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що', | Chosen answer: А: дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо, Rejected answers: Б: ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки, В: будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь, Г: нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий, Д: будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно утворено жіноче ім’я по батькові:' 'А: Юрійовна', 'Б: Ігоревна', 'В: Андріївна', 'Г: Валерієвна', 'Д: Марковна', | Chosen answer: В: Андріївна, Rejected answers: А: Юрійовна, Б: Ігоревна, Г: Валерієвна, Д: Марковна | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно утворено жіноче ім’я по батькові:' 'А: Юрійовна', 'Б: Ігоревна', 'В: Андріївна', 'Г: Валерієвна', 'Д: Марковна', | Chosen answer: В: Андріївна, Rejected answers: А: Юрійовна, Б: Ігоревна, Г: Валерієвна, Д: Марковна | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно узгоджено прикметник з іменником:' 'А: далека путь', 'Б: десяткова дріб', 'В: наукова ступінь', 'Г: нестерпна біль', 'Д: хронічна нежить', | Chosen answer: А: далека путь, Rejected answers: Б: десяткова дріб, В: наукова ступінь, Г: нестерпна біль, Д: хронічна нежить | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно узгоджено прикметник з іменником:' 'А: далека путь', 'Б: десяткова дріб', 'В: наукова ступінь', 'Г: нестерпна біль', 'Д: хронічна нежить', | Chosen answer: А: далека путь, Rejected answers: Б: десяткова дріб, В: наукова ступінь, Г: нестерпна біль, Д: хронічна нежить | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильною є відмінкова форма числівника в рядку:' 'А: *Р. в.* трьохсот п’ятдесяти шести', 'Б: *Д. в.* трьомстам п’ятдесяти шести', 'В: *Зн. в.* триста п’ятдесят шість', 'Г: *Ор. в.* трьомастами п’ятдесятьма шістьма', 'Д: *М. в.* (на) трьохсот п’ятдесяти шести', | Chosen answer: Д: *М. в.* (на) трьохсот п’ятдесяти шести, Rejected answers: А: *Р. в.* трьохсот п’ятдесяти шести, Б: *Д. в.* трьомстам п’ятдесяти шести, В: *Зн. в.* триста п’ятдесят шість, Г: *Ор. в.* трьомастами п’ятдесятьма шістьма, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильною є відмінкова форма числівника в рядку:' 'А: *Р. в.* трьохсот п’ятдесяти шести', 'Б: *Д. в.* трьомстам п’ятдесяти шести', 'В: *Зн. в.* триста п’ятдесят шість', 'Г: *Ор. в.* трьомастами п’ятдесятьма шістьма', 'Д: *М. в.* (на) трьохсот п’ятдесяти шести', | Chosen answer: Д: *М. в.* (на) трьохсот п’ятдесяти шести, Rejected answers: А: *Р. в.* трьохсот п’ятдесяти шести, Б: *Д. в.* трьомстам п’ятдесяти шести, В: *Зн. в.* триста п’ятдесят шість, Г: *Ор. в.* трьомастами п’ятдесятьма шістьма, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Граматичну помилку допущено в рядку:' 'А: милуватися чудовим світанком', 'Б: запропонувати вам перелік', 'В: дивуватися з його поведінки', 'Г: стосуватися моїх приятелів', 'Д: наслідувати відомій актрисі', | Chosen answer: Д: наслідувати відомій актрисі, Rejected answers: А: милуватися чудовим світанком, Б: запропонувати вам перелік, В: дивуватися з його поведінки, Г: стосуватися моїх приятелів, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Граматичну помилку допущено в рядку:' 'А: милуватися чудовим світанком', 'Б: запропонувати вам перелік', 'В: дивуватися з його поведінки', 'Г: стосуватися моїх приятелів', 'Д: наслідувати відомій актрисі', | Chosen answer: Д: наслідувати відомій актрисі, Rejected answers: А: милуватися чудовим світанком, Б: запропонувати вам перелік, В: дивуватися з його поведінки, Г: стосуватися моїх приятелів, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку:' 'А: віч/на/віч, по/домашньому, будь/де', 'Б: по/людськи, як/небудь, як/найбільше', 'В: в/тричі, колись/то, хтозна/куди', 'Г: де/не/де, в/цілому, по/четверте', 'Д: до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки', | Chosen answer: А: віч/на/віч, по/домашньому, будь/де, Rejected answers: Б: по/людськи, як/небудь, як/найбільше, В: в/тричі, колись/то, хтозна/куди, Г: де/не/де, в/цілому, по/четверте, Д: до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку:' 'А: віч/на/віч, по/домашньому, будь/де', 'Б: по/людськи, як/небудь, як/найбільше', 'В: в/тричі, колись/то, хтозна/куди', 'Г: де/не/де, в/цілому, по/четверте', 'Д: до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки', | Chosen answer: А: віч/на/віч, по/домашньому, будь/де, Rejected answers: Б: по/людськи, як/небудь, як/найбільше, В: в/тричі, колись/то, хтозна/куди, Г: де/не/де, в/цілому, по/четверте, Д: до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Перед виділеним сполучником і після нього НЕ треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено):' 'А: Явори й долини залила імла *і* несміливі й кволі встали зорі.', 'Б: Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії *і* втопивши їх в журбі.', 'В: Нависло хмар глухе склепіння *і* шурхаючи крилами об них летять чайки.', 'Г: Я кличу сонце *і* припале сріблястим порохом з долин воно пливе.', 'Д: Сивим туманом оповило велетні-дерева *і* навіває сум така картина.', | Chosen answer: Б: Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії *і* втопивши їх в журбі., Rejected answers: А: Явори й долини залила імла *і* несміливі й кволі встали зорі., В: Нависло хмар глухе склепіння *і* шурхаючи крилами об них летять чайки., Г: Я кличу сонце *і* припале сріблястим порохом з долин воно пливе., Д: Сивим туманом оповило велетні-дерева *і* навіває сум така картина. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Перед виділеним сполучником і після нього НЕ треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено):' 'А: Явори й долини залила імла *і* несміливі й кволі встали зорі.', 'Б: Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії *і* втопивши їх в журбі.', 'В: Нависло хмар глухе склепіння *і* шурхаючи крилами об них летять чайки.', 'Г: Я кличу сонце *і* припале сріблястим порохом з долин воно пливе.', 'Д: Сивим туманом оповило велетні-дерева *і* навіває сум така картина.', | Chosen answer: Б: Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії *і* втопивши їх в журбі., Rejected answers: А: Явори й долини залила імла *і* несміливі й кволі встали зорі., В: Нависло хмар глухе склепіння *і* шурхаючи крилами об них летять чайки., Г: Я кличу сонце *і* припале сріблястим порохом з долин воно пливе., Д: Сивим туманом оповило велетні-дерева *і* навіває сум така картина. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку:' 'А: Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.', 'Б: Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.', 'В: Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.', 'Г: Це був тільки сон, що наснився навесні.', 'Д: Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.', | Chosen answer: Д: Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду., Rejected answers: А: Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі., Б: Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку., В: Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти., Г: Це був тільки сон, що наснився навесні., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку:' 'А: Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.', 'Б: Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.', 'В: Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.', 'Г: Це був тільки сон, що наснився навесні.', 'Д: Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.', | Chosen answer: Д: Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду., Rejected answers: А: Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі., Б: Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку., В: Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти., Г: Це був тільки сон, що наснився навесні., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Складнопідрядне речення з підрядним мети утвориться, якщо до речення «На початку травня ми поїхали до Криму …» додати:' 'А: незважаючи на погану погоду.', 'Б: щоб відвідати ботанічний сад.', 'В: тому що були вихідні дні.', 'Г: через задушливі дні в Києві.', 'Д: так що відпочинок був цікавий.', | Chosen answer: Б: щоб відвідати ботанічний сад., Rejected answers: А: незважаючи на погану погоду., В: тому що були вихідні дні., Г: через задушливі дні в Києві., Д: так що відпочинок був цікавий. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Складнопідрядне речення з підрядним мети утвориться, якщо до речення «На початку травня ми поїхали до Криму …» додати:' 'А: незважаючи на погану погоду.', 'Б: щоб відвідати ботанічний сад.', 'В: тому що були вихідні дні.', 'Г: через задушливі дні в Києві.', 'Д: так що відпочинок був цікавий.', | Chosen answer: Б: щоб відвідати ботанічний сад., Rejected answers: А: незважаючи на погану погоду., В: тому що були вихідні дні., Г: через задушливі дні в Києві., Д: так що відпочинок був цікавий. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.